Штукатурка «Баранчик»

ru ua
Рейтинг послуги 9.1 з 10 на основі 2 оцінок
штукатурка баранчик у Києві

Фактура «баранчик» – реінкарнація «дідівських» методів

В Україні, та й в усіх країнах СНД, цей тип оздоблення відомий уже давно, тільки раніше така фактура називалася «шуба» і суміш робили виключно самостійно. Зараз до складу декоративної штукатурки «баранчик» входять гранулометричні наповнювачі з кварцу, доломіту або мармуру (камінчикова структура). В'яжуча речовина може бути різною – або мінеральною, або полімерною.

Рекомендуємо докладніше ознайомитися з нашими розцінками або зробити  

Для нанесення фактурної штукатурки «баранчик» потрібен певний досвід, а він є далеко не у кожного аматора. На допомогу жителям Києва та району завжди прийдуть штатні фахівці компанії «ТеплоКомфорт». Ставши одним із наших замовників, ви до того ж отримуєте можливість скористатися додатковими перевагами:

  • Будматеріали від перевірених виробників за мінімальними ринковими цінами.
  • Виконання комплексних ремонтних робіт «під ключ» (у квартирах, будинках, офісах).
  • Виконання робіт з утеплення фасадів (пінопластом, мінватою та ін.).
  • Виконання штукатурних робіт усіх видів (штукатурка стін, стель, фасадів ручним і машинним способом).
  • Виконання фарбувальних робіт (фарбування стін, стель, фасадів і дахів).
  • Допомога в доставці будматеріалів і прибиранні сміття.

Бригади «ТеплоКомфорту» комплексно підходять до виконання будь-яких робіт і не залишають ніяких недоробок, а це гарантує більш низьку вартість і високу якість.

Вартість нанесення «баранчика» в Києві

Докладніше ознайомитися з вартістю робіт із нанесення декоративної штукатурки інших видів і фактур у Києві та передмісті можна на сторінці: прайс на декоративну штукатурку.

Види в'яжучої речовини

З мінеральних в'яжучих речовин застосовується цемент із додаванням полімеру, це найпоширеніша суміш. Своєю популярністю мінеральна штукатурка «баранчик» завдячує невисокій, в порівнянні з полімерними сумішами, вартості. Вона забезпечує чудовий захист від грибкової цвілі, а водопоглинання в неї на мінімальному рівні. Продається у вигляді порошку білого кольору. Виробники гарантують експлуатаційний ресурс до 10 років.

Полімерні суміші відрізняються різноманітністю і лише по в'яжучій речовині їх можна розділити на три види.

1. Акрилова штукатурка – виготовляється на основі акрилових смол. Завдяки своїй еластичності добре підходить для затирання невеликих тріщин і «раковин». Акрил чудово переносить природні температурні перепади, паропроникний і не вигорає від ультрафіолетового випромінювання (сонячного світла). Термін експлуатації таких сумішей становить 15-20 років.

2. Силікатна штукатурка – як в'яжуча речовина використовується водне калієве скло з додаванням пластифікаторів. Такі суміші еластичні, а тому стійкі до природних температурних перепадів і невеликої деформації. Покриття не рекомендується мити проточною водою. Експлуатаційний ресурс оштукатуреної поверхні близько 20-25 років.

3. Силіконова штукатурка – в'яжучою речовиною в такій суміші виступають силіконові смоли. Її можна назвати самою передовою серед аналогів, тому що при її виготовленні використовуються всі здобутки в сфері виробництва штукатурок. Суміш характеризується високою еластичністю і гарною паропроникністю, стійкістю до атмосферних опадів і зміни температурного режиму, вологостійкістю та антистатичністю. Термін експлуатації силіконової штукатурки – 20-25 років. Вона найдорожча з серії «баранчик».

Плюси та мінуси штукатурки «баранчик»

Інтер'єр або фасад будинку, на які нанесено штукатурку «баранчик», можна, звичайно, порівнювати з поверхнями, обробленими іншими сумішами, але це буде схоже на порівняння яблука та апельсину – смак у кожного свій. Краще просто розглянути переваги і недоліки даної штукатурки, а тоді вже вирішувати, чи доцільно використовувати її в екстер'єрі або інтер'єрі конкретного будинку.

Переваги фактури

Серед позитивних якостей можна виділити наступні:

  • стійкість до впливу вологи – має чудові водовідштовхувальні властивості;
  • морозостійкість – як мінімум 50 циклів (F50);
  • кольори – багата кольорова гама;
  • еластичність – не боїться вібрації та перепадів температури;
  • механічні властивості – достатня ударостійкість;
  • вигоряння – стійкість до ультрафіолетового опромінення (сонячного світла);
  • пожежобезпечність – суміш не горить;
  • трудові затрати – простота і легкість нанесення.

Недоліки фактури

Досить складно, навіть неможливо знайти серйозні недоліки у фактурних сумішах типу «баранчик». Хоча цілком може бути, що когось відштовхне вартість декоративної суміші, а комусь подобаються винятково гладенькі стіни.

Варто згадати і про саморобні суміші, де як крихти використовується гранітний відсів, а як в'яжучий елемент – цемент із піском у пропорції 1/2 (іноді з пластифікатором). Таку штукатурку наносять не шпателем, а механічним способом за допомогою спеціальної машинки, при цьому велика кількість суміші падає на землю. Використовувати її повторно в більшості випадків не можна, а значить, це призводить до додаткових матеріальних витрат.

Технологія нанесення штукатурки «баранчик»

Технологія нанесення штукатурки даної фактури передбачає не один етап, а як мінімум три. Сюди входять підготовка поверхні, приготування розчину і безпосередньо сам процес накладання суміші з наступним її затиранням.

Підготовка основи

видалення фарбиПеред нанесенням фактурної штукатурки «баранчик» потрібно подбати про базову основу, яка забезпечить належну адгезію. Для цього зі стіни варто видалити все старе облицювання (вапно, лакофарбові матеріали). Як правило, це робиться шпателем, але, приміром, олійні фарби зняти надзвичайно складно, тому можна використати наступне нехитре пристосування. На болт довжиною 7-10 см надягають 3-4 шматки ланцюга по 10-15 см і фіксують їх контргайкою під голівку. Пристрій затискають у патрон дриля, і тепер при обертанні ланцюг, ударяючи, дуже добре збиває масляні суміші та емалі.

Якщо стара штукатурка відвалюється, то її краще збити повністю і оштукатурити стіну заново. До того ж «баранчик» можна наносити на гіпсокартон, пиломатеріали або базальтову вату. Адгезія буде і з цегляною, і з блоковою кладкою, тільки ці поверхні варто попередньо заґрунтувати. Для бетонних стін звичайна ґрунтовка малоефективна, тому їх перед початком робіт ґрунтують бетоноконтактом.

Приготування розчину

приготування розчинуПри застосуванні мінеральної штукатурки під «шубу» її потрібно підготувати до використання. Для цього вам знадобляться прогумоване відро і міксер, затиснутий у патрон дриля з малими обертами. Пропорції інгредієнтів (вода-суміш) становлять 1/1, тільки заповнюйте відро не до кінця, щоб суміш не розбризкувалася при перемішуванні. Найбільш оптимальний варіант – це 1/3 води і стільки ж штукатурки

Розчин збивають протягом 5-6 хвилин і дають 1-3 хвилини відстоятися, щоб добре розмокла в'яжуча речовина. Потім ще раз 2-3 хвилини його перебивають, після чого відразу приступають до нанесення суміші на ґрунтовану основу.

Увага! Всю приготовлену субстанцію варто використати не більше ніж за 20 хвилин, щоб вона не почала тужавіти. Перебивати суміш, що затужавіла, не можна: вона втратить механічні якості та буде осипатися при фізичному контакті з предметами або навіть із рукою. Полімерних сумішей це не стосується, залишки такої суміші можна щільно закупорити і вона не втратить своїх властивостей.

Нанесення суміші

нанесення штукатурки баранчикНасамперед необхідно враховувати обсяг майбутньої роботи – одну стіну варто обробляти за один раз, не залишаючи на наступний день. Якщо стикувати на площині свіжий розчин із уже висохлим, то згодом місце стику буде помітне навіть неозброєним оком. При оздобленні «баранчиком» фасаду потрібно звернути увагу на температуру повітря, оптимальна – 5-30⁰C.

Для роботи вам знадобляться металеві шпателі з лезом не меншим 30 см, малка і ще один шпатель шириною 7-10 см. Вузьким шпателем суміш накладають на край широкого, а потім розчин переносять на стіну. Товщина шару залежить від фракції гранул, вони ж можуть мати від 1,5 до 3 мм, отже такою буде і товщина шару. При накладанні суміші інструмент тримають під кутом 10-15⁰ відносно оброблюваної площини, а при вирівнюванні кут збільшують до 45⁰⁰.

Затирання як таке для такого типу штукатурки не застосовують. Цю функцію замінює розрівнювання шару і найкраще це робити малкою (металевою терткою). Витрата матеріалу залежить від величини фракції гранул і становить близько 2-3,5 кг/м2, але якщо основа добре вирівняна, то більше 3 кг/м2 не знадобиться. Готове облицювання сохне дві доби (48 годин), але при високій вологості цей показник може збільшитися на 10 і навіть на 24 години.

Рекомендація. Під час висихання поверхню варто оберігати від ультрафіолету й атмосферних опадів. Для захисту найкраще накрити її поліетиленовою плівкою.

Найбільш часті помилки штукатурів-аматорів

Якість оздоблення втрачається, якщо вчасно не звернути увагу на наступні деталі:

  • ґрунтування основи - за відсутності ґрунту штукатурка буде відшаровуватися;
  • товстий шар - якщо товщина шару перевищує фракцію гранул, то рельєфність зменшується, а витрати збільшуються;
  • чутливість до підвищеної вологості - силікатні суміші не варто використовувати в умовах підвищеної вологості (фасади, ванні кімнати, кухні);
  • паропроникність - якщо суміш має низьку паропроникність, то для оздоблення фасаду її краще не застосовувати, оскільки це прискорить його руйнування;
  • сильна деформація - у першу чергу це стосується новобудів. Допоки стіни не «сядуть» (особливо в дерев'яних будинках), штукатурити їх не можна.

Висновки

Вибравши для облицювання власного будинку (і не важливо, всередині чи зовні) «баранчик», ви ніколи не пошкодуєте про це. Головне, не помилитися в погоні за мнимою дешевизною, що найчастіше є наслідком слабкої кваліфікації й недосвідченості виконавців. Краще один раз звернутися по допомогу до справжніх професіоналів, ніж потім нарікати, виправляючи залишені горе-майстрами дефекти.