Укладання плитки на підлогу

ua ru

Укладання плитки на підлогу - секрети розкриває професіонал

У приміщеннях різного призначення дуже часто практикують укладання плитки на підлогу. Таке покриття підходить відразу за кількома параметрами, адже воно має високу механічну міцність, привабливий зовнішній вигляд і до того ж плитка – ідеальний варіант для монтажу теплої підлоги (з огляду на високу теплопровідність кераміки). Звичайно, це не класичний підхід до обробки, але в певних випадках найкраще рішення.

Рекомендуємо докладніше ознайомитися з нашими розцінками або зробитизамовлення онлайн

Жителям Києва й розташованих неподалік населених пунктів компанія «ТеплоКомфорт» пропонує послуги професійних обробників, що спеціалізуються на укладанні підлогової плитки. Ставши клієнтом компанії, кожний замовник отримує доступ до ряду переваг:

• Будматеріали від перевірених виробників за мінімальними ринковими цінами.
• Виконання комплексних ремонтних робіт «під ключ» (у квартирах, будинках, офісах).
• Допомога в доставці будматеріалів і прибиранні сміття.

Наші фахівці застосовують комплексний підхід до роботи й виконують всі види суміжних і підготовчих робіт, тому кінцева ціна укладання плитки на підлогу буде нижчою, а якість обробки – вищою.

Вартість укладання плитки на підлогу в Києві

Докладніше ознайомитися з вартістю укладання плитки на підлогу і стіни в Києві та передмісті можна на сторінці: прайс на плиткові роботи.

Способи укладання плитки на підлогу

Вартість робіт з укладання плитки на підлогу може відрізнятися в залежності від способу монтажу або візерунка: чим вони складніші, тим дорожче обійдеться робота, хоча різниця і не настільки суттєва. Тобто всі способи укладання можна умовно розділити на базові й більш вигадливі, останні, щоправда, вже на любителя.

До базових способів можна віднести найпоширеніші:

• «рівний шов» – даний варіант укладання нагадує листок із зошита в клітинку;
• «діагональ» – укладання підлогової плитки по діагоналі – це той самий листок із зошита, тільки розташований по діагоналі відносно стін приміщення (більше підходить для квадратного кахля);
• «урозбіг» – за виглядом нагадує цегляну кладку з перев'язкою, дуже зручний при обробці підлоги з великою квадратурою.

Інші методи укладання:

• «ялинка» – по суті, це теж діагональ, тільки така, що має на кожному ряду центральну лінію, нагадує паркет;
• «килим» – як правило, цей метод укладання кахельної плитки на підлогу припускає використання матеріалу різного кольору, а іноді й різного розміру;
• «модулі» – передбачає збирання однакових блоків із плитки, різної за розміром (схоже на «килим»).

Види керамічної плитки

По суті, видів керамічної плитки як таких не існує – потрібно звертати увагу на поверхню (вона може бути глазурованою і рифленою), адже укладання керамічної плитки на підлогу обов'язково повинно відповідати техніці безпеки. Наприклад, якщо плитка слизька – для ванної це погано. Тому виходити потрібно з того, що плитка буває двох видів – глазурована і неглазурована.

Технологія укладання плитки на підлогу

Технологія укладання плитки на підлогу практично не відрізняється від технології укладання на стіну – змінюється тільки площина. Проте монтаж на горизонтальну площину має свої нюанси.

Підготовчі роботи

Якщо це звичайна підлога, а не гіпсоволокнисті листки (ГВЛ), то її попередньо варто підготувати. Це означає, що на поверхні не повинно бути фарби, вапна, пилу, жиру та цвілі.

По суті, укладання плитки можна робити на дерев'яну підлогу, але це не дуже хороший варіант, адже в будь-якому випадку знадобиться стяжка: адгезія плиткового клею з пиломатеріалами дуже погана, тому краще такого не робити. Якщо це приватний будинок і дошки настелені по утеплювачеві, без стяжки, то дерев'яний настил варто зірвати й залити стяжку. У будь-якому випадку в основі повинна бути суха, напівсуха або мокра (звичайна) стяжка.

При заливанні стяжки (це найкращий варіант чорнової основи) у першу чергу виставляються маяки: чорнова основа повинна бути рівною. Втім, маякові профілі знадобляться для будь-якого виду стяжки. Заливати (засипати) суміш можна не раніше наступного дня, щоб не збити напрямні.

Технологія укладання плитки на підлогу передбачає рівну робочу площину, хоча дехто робить її похилою – для зливу, наприклад, у ванній або на кухні. Як би там не було, такий вид обробки вважається ексклюзивним і виконується вкрай рідко, та й ціна на нього вища.

При використанні стандартної технології важливо вивести нульовий цикл, щоб після настилання плитки стелі не виявилися низькими. Тобто нульовий цикл підлоги враховує її висоту після облицювання і це дозволяє завчасно визначити можливу висоту стелі в кожному конкретному випадку. А це важливий момент: наприклад, газова служба не дозволяє використання устаткування (газових плит, котлів) при висоті стелі менше 240 см.

Розрахунок плитки

Оскільки правильно покласти плитку на підлогу можна, тільки розрахувавши її, то це потрібно зробити заздалегідь. Обрізані крайні плитки повинні бути однакової ширини, отже підлогу потрібно спочатку виміряти й вирахувати кількість плиток на папері або зробити це візуально. Як правило, користуються другим способом: виставляють один ряд цілої плитки і заміряють, скільки залишається до кожного краю. По довжині теж можна зробити такий же замір: викласти один ряд посередині й від нього розрахувати, скільки штук знадобиться на кожну сторону.

Рекомендація. Якщо площа підлоги велика, то при замірянні обов'язково потрібно враховувати загальну товщину швів. Зазвичай вони мають 3 мм, але можуть бути й більшими – за бажанням. Тільки так можна зробити по всьому периметрі краї однакової ширини.

Укладання

Починати укладання кахля на підлогу потрібно від стіни, протилежної до дверей, – щоб залишалася можливість виходу із приміщення. Спочатку стяжку ґрунтують, а після її висихання по центру підлоги проводять контрольну лінію. Не треба цим зневажати, адже кімната може бути і зі збитою діагоналлю, коли кути не відповідають 90⁰. Із цієї причини починати укладання краще із другого ряду, це дозволить точніше підігнати під стінку відрізані фрагменти першого ряду.

Технологія укладання плитки на підлогу не має певних стандартів, і куди наносити клей – на кахель чи на стяжку – залежить від звички майстра. Але якщо говорити про абсолютні стандарти, то суміш накладається на підлогу, а на плитку її намазують «на здир», тобто субстанцію спочатку наносять шпателем, а потім знімають – залишається дуже тонкий шар. Це збільшує адгезію.

Для того щоб покласти плитку на підлогу своїми руками, клей на площину наносять звичайним шпателем, а потім здирають його гребінкою із глибиною зуба 10 мм. Можна, звичайно, використати 5-міліметрову гребінку, але вона більше підходить для сухої стяжки із застосуванням ГВЛ. Ділянка, яку обробляють сумішшю, за площею повинна відповідати розміру плитки (або бути трохи більшою): якщо обробити площу, що відповідає 2-3 плиткам, то через висихання клею і пил адгезія при наклеюванні сусідніх плиток знизиться (хоч і несуттєво, але це факт). Постійно перевіряйте площину рівнем або правилом – зазорів бути не повинно!

Увага! У ході укладання плитки при натисканні на кахель на швах може виступати клей. Його краще прибирати відразу: якщо знімати субстанцію вже після висихання, то можна пошкодити глазур.

Затирання

Оскільки укладати плитку на підлогу варто тільки з наступним затиранням швів, доведеться придбати спеціальну суміш. Найкраще для цього підходить Ceresit CE 33, хоча можна використати і Sopro або Ultracolor. Суміш готують у маленькій мисці (1,5-2 літра), тому що вона швидко схоплюється, а перебивати її повторно небажано: при застиганні втрачається механічна міцність. Одного замісу повинно вистачати приблизно на 4-5 метрів квадратних.

Перемішувати затірку краще автоматичним способом: із дроту можна зробити міксер і вставити його в дриль або шуруповерт. Наносять суміш м'яким гумовим шпателем (вони продаються в наборі й коштують дешево). Субстанція повинна заповнити заглиблення: якщо вона буде тільки зверху, то довго не протримається.

Через 15-20 хвилин роботи шви потрібно «облагородити», для цього їх протирають пальцем так, щоб отримати невелике поглиблення. Важливий нюанс – рукавички надягати не можна, тому що в результаті втратиться чіткість лінії. Щоб не пошкодити шкіру, руки потрібно часто мити (не рідше ніж щогодини). Витирати плитку треба через 2-3 години після затирання: якщо цього не зробити, то, видаляючи засохлу суміш, можна ушкодити глазур.

Рекомендація. Укладання керамограніту на підлогу в приміщенні не рекомендується – немає сенсу, до того ж ціна такої плитки досить висока. Цей матеріал більше підходить для зовнішніх робіт, наприклад для облицювання цоколя.

Висновки

Щоб отримати бездоганну якість укладання плитки, потрібно залучити до роботи професіоналів. Краще заплатити досвідченим майстрам, ніж заощадити, найнявши некваліфікованих обробників, які можуть зіпсувати матеріал, марно витративши ваш час і гроші.