Укладання плитки – це дуже поширений спосіб обробки приміщень, особливо з підвищеною вологістю. Таку популярність цьому матеріалу забезпечили довготривалість строку експлуатації, висока зносостійкість і, головне, прекрасний зовнішній вигляд. До того ж плитка, як оздоблювальний матеріал, пропонує великий вибір відразу за кількома параметрами – за розміром, кольором, рельєфністю та способом покриття.
Рекомендуємо детальніше ознайомитися з нашими розцінками або зробити
Для жителів Києва й області плиткові роботи на високому професійному рівні можуть виконати фахівці компанії «ТеплоКомфорт». Кожен, хто став клієнтом компанії, автоматично може скористатися рядом переваг, таких як:
Будматеріали від перевірених виробників за мінімальними ринковими цінами.
Виконання комплексних ремонтних робіт «під ключ» (в квартирах, будинках, офісах).
Допомога в доставці будматеріалів і прибирання сміття.
Якщо послуги з укладання плитки вам надають професіонали «ТеплоКомфорту», то це значить, що до роботи підійдуть комплексно, приділяючи увагу всім суміжним процесам. А значить, якість облицювання підвищується, а її вартість знижується.
Вартість укладання плитки в Києві
Детальніше ознайомитися зі вартість укладання плитки на підлогу, стіни і стеля у Києві та області на сторінку: прайс на плиткові роботи.
Види плитки
Класифікувати плитку можна, як мінімум, за трьома параметрами: за її призначенням; матеріалом, з якого вона виготовлена, і способом виготовлення. Що стосується призначення, то тут можливі всього три варіанти:
Настінна (стельова).
Підлогова.
Тротуарна.
Для виготовлення плитки використовуються найрізноманітніші матеріали, тому вона буває:
керамічна;
керамогранітна;
мармурова;
гіпсова;
клінкерна;
гумова.
За способом виготовлення:
екструдована або пресована;
з пористою або суцільний основою;
з рифленою або гладкою поверхнею;
глазурована або без емалі.
Види плиточних робіт
Якщо мати на увазі внутрішні роботи, то облицювання плиткою використовується для обробки трьох типів поверхні. Її укладають:
Спочатку підлогу вирівнюють, в якості чорновий основи може використовуватися суха або напівсуха мокра стяжка.
Укладання плитки на підлогу здійснюється із застосуванням клею типу Ceresit CM11, Alpor AK509, MIRA3100, Майстер тощо. Суміш наносять гребінчатим шпателем із глибиною зуба 10 мм.
Ширина міжплиткового шва може бути різною, але найчастіше використовують хрестики товщиною 3 мм, хоча в приміщеннях з великою площею можуть використовуватися і 5-міліметрові.
Через 2-3 дня після укладання, коли по підлозі вже можна ходити, шви затирають, вибравши затірку потрібного кольору.
Можна сказати, що стіни – найпростіша ділянка для укладання кахельної плитки, адже при роботі зі стіною майстер відчуває найменше фізичне навантаження. Але поверхню стіни, як і поверхня підлоги, насамперед слід вирівняти цементно-піщаною штукатуркою або гіпсокартоном.
Сам процес укладання передбачає використання плиткового клею тієї чи іншої марки і гребінчатого шпателя: для штукатурки глибина зуба повинна бути 10 мм, а для гіпсокартону достатньо і 5 мм. Ширина шва регулюється 3-міліметровими хрестиками, хоча можна вибрати й інший розмір.
Затирка робиться після закінчення укладання керамічної плитки в окремо взятому приміщенні.
Укладання плитки на стелю
Як чорнову основу для укладання кахлю на стелю зазвичай використовують вологостійкий гіпсокартон, але обрешітку при цьому підсилюють.
Технологію укладання плитки в даній ситуації, всупереч загальноприйнятій думці, не можна назвати складнішою за інші. Основна проблема – суто технічного плану: руки постійно підняті вверх і через це сильно втомлюються.
Монтаж робиться у звичайному режимі на плитковий клей, що наноситься гребінчатим шпателем, тільки глибина зуба при цьому не повинна перевищувати 3-5 мм (щоб зменшити загальну масу). Ширина шва найчастіше дорівнює 3 мм, а іноді навіть 2 мм.
Затирання стелі, як і будь-якої іншої площини, роблять після закінчення монтажу плитки.
Де, як правило, проводять роботи
Плитку кладуть не у всякому приміщенні, особливо це стосується житлового сектора. Наприклад, якщо укладання плитки цілком підходящий декор для офісу, магазину, кафе, ресторану, кухні або ванної, то це не означає, що їй місце в спальні або вітальні.
Ванну кімнату можна назвати найпопулярнішим об'єктом для укладання плитки на підлогу, стіни і на стелю. І це не дивно: санвузол завжди найвологіша зона в житловому приміщенні.
Сам процес укладання плитки практично нічим не відрізняється від обробки інших об'єктів, але технічно найскладніший – через розводок сантехніки. Виступаючі фітинги для кранів, змішувачів і каналізації повинні бути виконані у вигляді отвору для корончатой фрезою (частіше побідитовою, хоча краще алмазної). Складність полягає в тому, що плитка може бути перекалена і тоді від вібрації вона потріскається. Крім того, потрібен точний розрахунок, щоб отвори збігалися з фітингами. Для підлоги у ванній практичніше використовувати рифлену плитку: вона не ковзає.
Сьогодні мало хто захоче повністю оздоблювати свою кухню плиткою, але ось для фартуха в робочій зоні або для підлоги її використовують дуже часто.
На фартух бажано укладати глазуровану плитку (вона легко миється), а в робочій зоні, як відомо, завжди багато бризок різного походження (брудна вода, жир)
На підлогу теж можна укладати глазуровану плитку, так як підлога на кухні зазвичай суха, а якщо навіть на нього що-небудь проллють, то відразу підтирають тож ймовірність посковзнутися вкрай невисока. Хоча деякі все-таки вважають за краще для підлоги плитку з рифленою лицьовою стороною – жоден з варіантів не є невірним.
Існує кілька способів укладання плитки. Одні використовуються частіше, інші рідше, але всі вони застосовуються на практиці.
Способи укладання плитки:
«шов в шов» – плитка укладається по прямих лініях, а шов виглядає як сітка;
«цегляна кладка» – малюнок укладання прямокутної плитки схожий на цегляну кладку;
«зі зсувом» – сьогодні цей варіант частіше використовується для обробки підлоги, зсув створюється чергуванням плиток різного розміру;
«по діагоналі» – це теж класика, але підходить тільки для квадратного кахля: прямокутний при такому способі укладання буде виглядати не естетично;
«ялинкою» – цей спосіб підходить для прямокутного кахля, зараз його використовують тільки для обробки підлоги, зовні нагадує паркет;
«модульна сітка» – за зовнішнім виглядом облицювання схоже на килим, для створення візерунка застосовується укладання плитки ромбом; кахель при цьому підбирається різних кольорів, з їх урахуванням і формують блоки або модулі.
Технологія укладання плитки
Технологія укладання плитки будь-яким способом практично ідентична для стін, для підлоги й для стелі. Проте існують певні нюанси, на які обов'язково потрібно звернути увагу.
Процес укладання
Яку б поверхню вам не потрібно було б обробляти – стіни, підлогу чи стелю – плитку наклеюють тільки на рівну площину. У протилежному випадку на облицюванні буде збито шов. Якщо вирівнювати площину за рахунок товщини клею, що накладається, то деякі кутки залишаться порожніми, що може призвести до їхнього відколювання при експлуатації.
Укладання на підлогу, як правило, починають із другого ряду і тільки після цього ріжуть кахель на фрагменти й заповнюють ними перший ряд. Так розрахунок буде точнішим, адже діагональ на підлозі в приміщенні може бути порушеною, а значить, фрагменти виявляться різними за шириною.
При роботі зі стінами починати із другого ряду теж зручніше, тому що після обробки підлоги можна напустити перший ряд на підлогову плитку, а не навпаки (виняток – ситуації, коли передбачається монтаж плінтуса). Ще обов'язково знадобиться затірка для швів, її наносять після закінчення укладання плитки.
У кутках
Укладання плитки в кутках – це в першу чергу її нарізка на фрагменти певної ширини. І стосується це не тільки стін, але і стелі і підлоги.
На стіні або стелі спочатку збирають «килим» із цілого кахля і тільки після цього відміряють, відрізають і приклеюють фрагменти по краях.
На підлозі це здійснити трохи складніше, тому для кутків плитку ріжуть після укладання сполученого ряду або просто після наклеювання цілої прилеглої плитки. Але в будь-якому випадку, перш ніж починати облицювання, плитку потрібно розрахувати за розміром, щоб всі кутки максимально відповідали один одному.
До затирання приступають уже після того, як покладені кутові фрагменти.
На гіпсокартон
Як основу для укладання плитки на гіпсокартон найкраще використати вологостійкі листки (ГКЛВ), а за необхідності й вогнестійкі (ГКЛО) або навіть вологовогнестійкі (ГКЛВО).
З огляду на той факт, що за допомогою ГКЛ створюється майже ідеально рівна площина, клей наносять гребінкою із глибиною зуба 5 мм.
На стіну під ГКЛВ роблять звичайну обрешітку, але при укладанні плитки на стелю обрешітку для гіпсокартону підсилюють, тобто замість чотирьох профілів уздовж листка монтують п'ять. Що стосується всього іншого, весь процес укладання плитки нічим не відрізняється від її монтажу на оштукатурені стіни: шви робляться точно такі ж і точно так само наноситься затірка.
Висновки
Бездоганна якість укладання плитки можлива тільки в тому випадку, якщо роботу будуть виконувати професійні майстри. Фахівці низької кваліфікації запросять менше, але можуть зіпсувати матеріал, у результаті чого ви не тільки втратите гроші, але й марно витратите час.
