Укладання паркетної дошки

ru ua
Рейтинг послуги 9.2 з 10 на основі 1 оцінок
укладка паркетної дошки

Укладання паркетної дошки – властивості і особливості монтажу

Коли в приміщенні як підлогове покриття покладена паркетна дошка, то це не просто ознака респектабельності, але й істотний внесок до дизайну інтер'єру. Така обробка досить надійна, тому що панель складається із трьох шарів – натуральної деревини, ХДФ і цінних порід з перпендикулярним напрямком розташування волокон плюс клей і лак. Для довідки: ХДФ (HDF) – це високоміцна деревинноволокниста плита.
Для довідки: ХДФ (HDF) – це високоміцна деревоволокнистих плит.

Рекомендуємо докладніше ознайомитися знашими розцінками або зробити 

Монтаж паркетної дошки можна зробити самостійно, але це не завжди розумне рішення, оскільки цей процес приховує в собі безліч підводних каменів. Компанія «ТеплоКомфорт» пропонує жителям Києва та району послуги своїх фахівців. Всі наші клієнти можуть скористатися наступними перевагами, які надає компанія:

  • Будматеріали від перевірених виробників за мінімальними ринковими цінами.
  • Виконання комплексних ремонтних робіт «під ключ» (у квартирах, будинках, офісах).
  • Виконання суміжних робіт (звукоізоляція йутеплення підлог).
  • Виконання плиткових робіт (укладання плитки на підлогу і на стіни).
  • Допомога в доставці будматеріалів і прибиранні сміття.

Як і більшість професіоналів, майстри «ТеплоКомфорту» застосовують комплексний підхід до виконання робіт. А це значить, що кінцева вартість укладання паркетної дошки буде меншою, а ось якість монтажу, навпаки, підвищиться.

Вартість робіт з укладання паркетної дошки

Докладніше ознайомитися з вартістю робіт з укладання інших фінішних покриттів на підлогу, а також з розцінками на обробку стін і стель у Києві та передмісті можна на сторінці:прайс на опоряджувальні роботи.

Переваги і недоліки паркетної дошки

плюси і мінуси паркетної дошкиПаркетна дошка, як і інші оздоблювальні матеріали, має як позитивні, так і негативні якості.

Достоїнства

До достоїнств паркетної дошки можна віднести:

  • матеріал – панелі виготовляють тільки з натурального дерева;
  • замок – при стикуванні використовується система замка шпунт-паз, що полегшує збирання, а при правильному монтажу стики не розходяться;
  • вибір лицьової сторони – верхній шар, виготовлений з цінних або навіть екзотичних порід деревини, буває різним за кольором і структурою, що дозволяє використовувати цей матеріал для дизайну різних інтер'єрів;
  • тонування – за необхідності можливе тонування поверхні;
  • спосіб монтажу – існує кілька способів укладання паркетної дошки: без кріплення до чорнової основи, на клей і на цвяхи;
  • можливість використання для опорядження теплої підлоги – якщо між чорновою основою й покриттям застелити паро- і гідроізоляцію, то паркет можна укладатиі на систему теплої підлоги (дошка не повинна нагріватися вище 270C);
  • догляд – за такою підлогою легко доглядати. 
  • ціна – вартість дошки нижча, ніж штучного паркету;

Негативні якості

До мінусів паркетної дошки відносяться:

  • механічне навантаження – погано переносить механічні навантаження – удари, точковий тиск ніжок важких меблів;
  • навколишнє середовище – матеріал вимагає постійної стабільності мікроклімату: боїться жари, вологи й різких перепадів температури;
  • складності ремонту – у випадку ушкодження однієї дошки для її заміни доведеться розбирати частину підлоги;
  • одноманітність укладання – неможливо викласти оригінальний орнамент, для монтажу використовується «палубний» настил.

Види паркетної дошки

Паркетна дошка переважно класифікується за матеріалом лицьового шару, за кількістю смуг і за товщиною панелі. До паркетної дошки також відносяться і ламіновані панелі.

Зовнішнього вигляду лицьового шару

Верхній, лицьовий, шар паркетної дошки роблять із 18 порід деревини. Це може бути ясен, дуб, волоський горіх, модрина, кедр, а також екзотичні породи. Незалежно від породи деревини лицьову сторону панелі обов'язково покривають лаком або масловоском. До нанесення ЛФМ поверхня може бути оброблена різними методами, такими як:

  • браширування;
  • стругання;
  • відбілювання;
  • випалювання.

По кількості смуг

Відрізняється паркетна дошка і за кількістю смуг лицьового шару. Вона буває:

  • односмугова;
  • двосмугова;
  • трисмугова;
  • чотирисмугова.

Найбільшим попитом користується трисмугова дошка, але якщо дивитися із практичної точки зору, то краще вибирати односмугову або Full Plank. За конфігурацією такий паркет практично не відрізняється від звичайної шпунтованої дошки (шалівки), але верхній шар Full Plank робиться з особливо цінних порід деревини. Її стандартна ширина 137 мм, і найчастіше цей варіант використовується для великих кімнат.

По товщині

Паркетна дошка буває різної товщини.

  • Від 7 до 10 мм. У такого паркету верхній шар роблять зі шпони цінних порід деревини (товщина шпони від 0,5 до 2,5 мм). Циклювання такого покриття заборонено через небезпеку втрати облицювання. Використовується в тих випадках, коли покриття небажано піднімати.
  • Від 13 до 16 мм. Таку дошку купують найчастіше. Товщина верхнього шару сягає 4 мм, отже така підлога зможе витримати, як мінімум, два цикли циклювання. Використовується в приміщеннях з невеликим ступенем прохідності.
  • 20 мм. Лицьовий шар такої дошки до 6 мм. Може витримувати кілька циклювальних циклів. Підходить для всіх варіантів кріплення підлоги й приміщень із середньою прохідністю.
  • від 22 до 25 мм. Товщина лицьового шару від 3,6 до 6 мм. Така дошка сама може виконувати несучу функцію, тому технологія укладання паркетної дошки не вимагає бетонної або дерев'яної чорнової основ, її можна монтувати прямо на лаги.

Вибір підкладки під паркетну дошку

пробкова підкладка під паркетну дошкуЯкщо монтаж покриття буде відбуватися без застосування клею, то бажано використати підкладку: вона утеплить підлогу й знизить рівень шуму при ходінні. Існує багато матеріалів, з яких можна зробити підкладку, і це:

  • коркова – класична, прогумована або бітумна;
  • спінений поліетилен – фольгований і нефольгований;
  • екструдований пінополістирол – у рулонах або листовий;
  • композитний матеріал – складається з 3-х шарів, перешкоджає появі конденсату (нижній шар пористий).

Не варто вірити міфам про те, що підкладка, якщо вона досить товста, може компенсувати які завгодно перепади основи. Це не відповідає дійсності. Кожен з перерахованих вище матеріалів здатний згладити 2-міліметровий ухил на метрі площини або закрити невелику тріщину, вибій чи горбок.

Технологія укладання паркетної дошки

Існує три способи монтажу й не можна сказати, що якийсь із них найкращий, просто за певних обставин більш доречний той чи інший спосіб.

  1. Плаваюче покриття – монтаж робиться на суху чорнову основу.
  2. Клейовий монтаж – укладання паркетної дошки відбувається на клей, а дошки проклеюють ще й по замку.
  3. Механічне кріплення – передбачає використання цвяхів і пневмопістолета.

При будь-якому способі монтажу важливийпорядок укладання паркетної дошки, а приступати до монтажу покриття треба тільки після підготовки основи.

Підготовчий процес

Насамперед необхідно візуально оглянути чорнову основу. Якщо це цементно-піщана (бетонна) стяжка, то її перевіряють на цілісність – наявність великих тріщин, вибоїв і відставання шару. Потім оцінюють рівень поверхні: на ній не повинно бути перепадів, на погонний метр допускається не більше 1-2 мм. Якщо стяжка не відповідає цим вимогам, то поверх неї заливають нову або наливну підлогу, що самовирівнюється.

Примітка. У деяких випадках можна досягти, застеливши стяжку водостійкою фанерою або OSB-2 (OSB-3) товщиною 8-14 мм.

У ситуації, якщо монтувати паркетну дошку потрібно буде на дощату підлогу, потрібно перевірити стан дощок: на них не повинно бути гнилі й цвілі. У випадку виявлення таких дефектів можна провести часткову заміну, але не варто залишати навіть дуже маленькі ушкоджені ділянки – хвороба перейде на свіжоукладені дошки. Ще потрібно перевірити стан покриття на безшумність: по ньому просто ходять і переконуються, що підлога не скрипить. Скрипу потрібно позбутися відразу, після укладання паркету буде пізно.

Плаваюче покриття

плаваючий метод монтажуПлаваючу підлогу звичайно роблять із ламіната або тонкої паркетної дошки товщиною 7-10 мм. Як чорнова основа для такого покриття підходить дерев'яна підлога (дошки, фанера, ОСП) або цементно-піщана стяжка. Перед монтажем панелей на основу укладають підкладку (навіть якщо укладання робиться на проміжному поверсі), робиться це більше для звукоізоляції, ніж для утеплення.

Укладання ламінатавиконують стандартним способом, залишаючи по периметрі компенсуючий зазор 15-20 мм. Клей при цьому не потрібний, оскільки в сучасних панелях передбачені замки типу Click, які на рівній основі не розходяться. Тонку паркетну дошку при такому способі монтажу стикують (шпунт у паз) із застосуванням клею, щоб запобігти появі щілин. Так само, як і для ламіната, по периметрі при цьому необхідно залишати деформаційний зазор.

Клейовий монтаж

Для клейового монтажу застосовують наступні суміші:

  • дисперсна – на водній основі;
  • безводна – на основі штучних смол;
  • двокомпонентна поліуретанова – на основі поліуретану;
  • силан-полімерна – на основі модифікованих силан-полімерів.

Клей на основу наносять гребінчатим шпателем із глибиною зуба 5 мм. Товщина шару не повинна перевищувати 2-3 мм, а регулювати її можна нахилом шпателя відносно основи: чим гостріший кут, тим товщий шар.клейовий метод монтажу

Примітка. Існує думка, що суміші на водній основі небажано використовувати для монтажу таких покриттів, але це неправда. Застигла маса не боїться вологи, а в продажу є паркетні дисперсні клеї.

Укладання паркетної дошки по діагоналі або в поздовжньому напрямку на клей (у великих приміщеннях) роблять тільки в шаховому порядку, щоб збити поперечний стик із прямої лінії. Це збільшує міцність покриття.

Роботи варто проводити при кімнатній температурі 19-220C (але допускається і до 250C) та помірній вологості повітря (30-60%). У жодному разі не можна монтувати пересохлі або набряклі від вологи панелі. Якщо вони в такому стані, то їх краще залишити на кілька діб у кімнаті, де буде проводитися укладання, – для адаптації.

По периметрі покриття залишають деформаційний зазор з розрахунку 1,5 мм на погонний метр ширини підлоги. Але можна обійтися й без точних розрахунків, залишаючи на деформацію від вологи по периметрі 5-10 мм – щілина згодом перекриється плінтусом.

Рекомендація. Не має значення, дерев'яна основа чи бетонна, паркетний клей підходить для обох поверхонь. Але якщо ми все-таки маємо справу зі стяжкою, то її обов'язково потрібно заґрунтувати.

Механічне кріплення

механічний метод монтажуЯк правило,механічне кріплення використовують при укладанні паркетної дошки на фанеру, ОСП і міцну дощату підлогу. Звичайно, зрозуміло, що така фіксація робиться за допомогою цвяхів або саморізів, але проблема в тому, що тоді головки залишаться на видноті! Тому в таких випадках рекомендовано використовувати пневмопістолет, а цвяхи забити в основу через нижній гребінь паза – так кріплення буде приховано.

Цілком природно, що перед фіксацією дошки зганяють, щоб на стиках не залишалося зазорів. Для цього застосовують слюсарний молоток, тільки удари обов'язково наносять через прокладку (обрізок дошки), щоб не пошкодити замок.

На лаги

Як було вказано вище, товсту паркетну дошку (від 22 до 25 мм)можна монтувати на лаги за принципом установки дощатої підлоги, відстань між лагами при цьому повинна скласти 30-35 см. Але паркет не кладуть безпосередньо на лаги, попередньо їх прикривають дошками, вологостійкою фанерою або ОСП-3 товщиною 10-14 мм. Паркет можна фіксувати на клей або на цвяхи (за допомогою пневмопістолета).

Висновки

Як ви самі змогли переконатися, укладання паркетної дошки вимагає знань і досвіду. Якщо вам їх бракує, то краще не втрачати даремно час і не псувати матеріал, а запросити професіоналів. Набагато вигідніше оплатити послуги досвідчених монтажників, ніж витрачати гроші на повторну закупівлю паркетної дошки.